Чому Україна ніколи не підкориться росії

Війни були і в минулому, можливо і будуть в майбутньому, але змінився час. Наразі загальний рівень життя та темпи розвитку людства розкривають нові перспективи, яких не бачили і про які навіть не мріяли наші предки — людина може реалізувати себе в будь-якому мистецтві, а завдяки розвинутій медицині та багатьом іншим напрямкам науки жити довго і якісно. Завдяки прогресу людина сильно знизила залежність від обставин, з якими раніше нічого не могла зробити, і у майбутньому вплив таких обставин буде тільки зменшуватися — людство винайде ліки від раніше невиліковних хвороб і знайде способи покращити життя як за довжиною, так і за якістю. Сучасній людині та її дітям не потрібна війна, їй потрібен тільки мир і процвітання, а при грамотному розподілу ресурсів вистачить на всіх.

На жаль, росіяни вибрали деструктивний спосіб існування — вбивства і захоплення сусідніх земель, авторитарну форму правління і максимальне приниження людської гідності своїх громадян. Поступова політика путіна змогла зробити з перспективного народу купку лайна, яка зневажає весь цивілізований світ. Наразі у росіян майже усі розвинені держави є ворогами, оскільки ті не підтримують прагнення росіян до паразитарного способу існування, де вони віддають перевагу захопленню інших держав та їх ресурсів, аніж самостійному розвитку та покращенню життя своєї країни. Паразитів ніхто не любить, окрім таких же паразитів, як вони самі. Якщо авторитарні країни не будуть підтримувати цю ідеологію серед свого населення, авторитаризм просто зникне, оскільки правлячу верхівку нікому буде обслуговувати та вмирати за них. Але це і лякає рабів авторитарних режимів, вони бояться змін і необхідності розвиватися самим та у мирі з сусідами, їм зручніше та звичніше і надалі паразитувати на ресурсах і технологіях розвинутих країн.

Здавалося б, росіяни роблять якісь кроки для незалежності від технологій ненависних їм розвинутих країн (вони це називають «імпортозамєщєнієм»), але при уважному розгляду все це заміщення має під собою ті ж самі імпортні технології, тільки соромливо замасковані під російське. Операційні системи вони засновують на відкритому лінуксу, всі мікросхеми перемарковують з Китаю, навіть зброю імпортують та збирають завдяки іншим країнам — шахеди з Ірану, ракети з Північної Кореї, а більшість наявної була зроблена ще в СРСР. Замість того, щоб використати останні десятиріччя на розвиток, росія витратила час і ресурси на побудову диктатури старого типу, де корумпована верхівка фактично стала недосяжною для рабів, а самі раби взагалі втратили можливість щось змінити. Тому коли їм сказали вмирати за царя, вони не тільки не змогли дати відсіч господарям, але навіть і не намагались, сприйнявши злочинні накази як захист батьківщини. Десятиріччя пропаганди переконали їх, що сусіди — не люди, що їх можна і треба вбивати, окуповувати їх землю та забирати собі все, що забажається. Їх володар публічно пропердів: «кордони росії ніде не закінчуються» та «де ступить нога російського солдата, то наше». І паразитам це подобається, бо така їх суть.

Повною протилежністю від росії є Україна. Цими ж десятиріччями спостерігаючи за життям розвинутих країн з одного боку і авторитарних з іншого, українці обрали шлях демократії і розвитку. Навіть коли проросійська влада вирішила піти російським курсом, євромайдан в обличчі українського народу показав, хто насправді є владою в Україні. Це розлютило російських правителів, бо наочно показувало приклад росіянам, що узурпація влади не є непереборною, що народ може самостійно визначати своє майбутнє. Скориставшись тимчасовою невизначеністю в Україні, росія воєнним шляхом захопила Крим та відправила війська на схід, розпочавши реалізацію своєї стратегії по підкоренню держави. Навіть не маючи належної армії, щоб дати достойну відсіч російський агресії, Україна намагалась повернути схід, але сили були надто нерівні, адже до цього Україна вирішила піти мирним шляхом, добровільно відмовившись від ядерної зброї.

Тим часом росія ідеологічною пропагандою добряче промила мізки своїм рабам, 24/7 брешучи про те, що в Україні є нацисти, що вони утискають російськомовне населення, що Україна вигадана і взагалі не має існувати, що НАТО наближається і хоче їх захопити, і ще багато іншої дичини, яка підготовлювала рабів до війни і заохочувала їх до участі в цій війні. Російські правителі вважали, що окупація всієї України буде настільки ж швидкою, як і захоплення Криму, але вільний український народ дав потужну відсіч ворогу — люди масово записувались в армію, а зброю брали навіть ті, хто її до цього в руках не тримав, аби захистити свою державу від агресора.

В цьому і полягає героїзм українців, вони готові захищати свою країну і ніколи не віддадуть свою землю і своїх рідних людей російський орді, вони чітко знають за що борються без всякої пропаганди, а якщо влада змінить курс і стане авторитарною — її теж буде змінено, бо закон і справедливість понад усе. Ніщо не завадить Україні стати розвинутою квітучою державою — російська погань лише сповільнює цей процес, але спинити його ніколи не зможе. Це звучить утопічно лише для росіян, які були і будуть рабами до кінця російської диктатури. Вони не в змозі осягнути волю, яка втілена в українському гербі, і уявити свободу, за яку українці готові положити душу й тіло, і осягнути незалежність, символом якої є прапор України.

Багаторічний вплив росії послабив Україну, багато чого ще треба зробити у боротьбі з внутрішніми ворогами — корупціонерами, колаборантами, іншими прихильниками рашистської ідеології — ворогами мирного життя та прогресу. Але це поточні задачі, з якими український народ неодмінно впорається. Україна вже повним шляхом долучається до Європи, і не просто тому що це протилежність росії чи від відсутності альтернатив, а тому що разом ми вільні народи, які прагнуть жити у мирі та взаємній повазі один до одного, ми всі прагнемо жити і процвітати разом, без диктатури і ворожнечі.

Новому поколінню будь-якого народу не потрібна війна, свідомі і прогресивні люди не хочуть бути паразитами, вони хочуть розвитку і достатку в мирі, тому стара російська модель управління людьми не буде працювати в сучасному світі. Зараз росія як суха чумна гілка на величезному та квітучому дереві людства, а тому згодом буде відторгнута, як і належить ворогу життя. Світ не має допустити, щоб ця чума перекидалась на живі гілки, і ми цього не допустимо.